ДОНОСИТИ

Доно́сити. Повідомляти, сповіщати. До Times доносять з Шанґаю: договор мира між Япаном і Хиною вже заключений (Б., 1895, 17, 3)// пол. donosić - 1) доносити, 2) повідомляти, доповідати.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ДООХРЕСНИЙ →← ДОМОЧИНШОВИЙ

Смотреть что такое ДОНОСИТИ в других словарях:

ДОНОСИТИ

ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ р... смотреть

ДОНОСИТИ

-ошу, -осиш, недок., донести, -су, -сеш; мин. ч. доніс, донесла, донесло; док. 1) перех. Несучи, доставляти кого-, що-небудь кудись. || Робити чутним,... смотреть

ДОНОСИТИ

I дон`осити1) перев. док. (доставити) to carry (to, as far as); to deliver (to), to bring (to)2) (робити донос) to inform (against), to denounce, to de... смотреть

ДОНОСИТИ

-ошу, -осиш, недок. , донести, -су, -сеш; мин. ч. доніс, донесла, донесло; док. 1》 перех. Несучи, доставляти кого-, що-небудь кудись.|| Робити чутн... смотреть

ДОНОСИТИ

доно́сити / донести́ у ву́ха (до вух). 1. кому, кого, чийого, чиїх. Повідомляти когось про що-небудь (перев. таємно — з метою обмови і т. ін.). — Але ж я панові у вуха про все доносить не люблю (І. Манжура); Кожне слово Гаріфуліна повинен він, Юлдаш, доносити баєві у вуха (О. Донченко); Коли став Микола завідувачем кафедри, то всі дрібниці,— що треба і не треба — доносили до його вух (З журналу). 2. чиїх. Робити чутним, доступним для слухового сприймання що-небудь. Мікрофони збирали всі привітання й доносили їх до вух Травиці (Ю. Яновський).... смотреть

ДОНОСИТИ

доно́сити[доносиетие]-ошу, -сиеш; нак. -ос', -ос'теи

ДОНОСИТИ

(запах) заносити; (до тями) о. класти в рот; (кому) доповідати, рапортувати, звітувати, повідомляти кого; (на кого) жм. стукати, виказувати кого; (у вуха) вносити, вкладати, нашіптувати; доношувати, доношати.... смотреть

ДОНОСИТИ

Доно́сити, -но́шу, -но́сиш; доно́сь, -но́сьте; див. доне́сти́доноси́ти, див. доно́шувати

ДОНОСИТИ

доно́сити дієслово недоконаного виду доставляти кудись; закінчувати носити; повідомляти комусь про щось доноси́ти дієслово доконаного виду закінчити носити; народити своєчасно... смотреть

ДОНОСИТИ

1. (поліції) виказувати, виказати, повиказувати2. це приносити

ДОНОСИТИ

[donosyty]дієсл.donosić

ДОНОСИТИ

【未】1) (用手) 拿到, 送到; 传到3) 报告; 呈报3) 告密, 吿发

ДОНОСИТИ

ДОНОСИ́ТИ див. доно́шувати.

ДОНОСИТИ

на кого (здебільшого таємно подавати комусь якісь вістки) виказувати кого, розм.: капати, стукати на кого.

ДОНОСИТИ

nose сл., denounce, dilate, inform, lodge information, snitch, (на спільника) split on, split upon, squeal

ДОНОСИТИ

див. повідомляти

ДОНОСИТИ

{доно́сиетие} -о́шу, -сиеш; нак. -о́с, -о́стеи.

ДОНОСИТИ

-ошу, -осиш donosić; meldować

ДОНОСИТИ

მიტანა; დაბეზღება

ДОНОСИТИ

в. донети

ДОНОСИТИ ВЛАСТЯМ

denounce to the authorities

T: 32