ВИПРАВА

Випра́ва. Убрання, стрій. [Пральня] також приймає портієри, білє на крохмалене всілякого сорт а, мужеску гардеробу з вовни, шевйоту, піки, далі виправи весільні (Б., 1899, 35, рекл.); Новости в хусточках до носа, постели, як також в комплєтних виправах слюбних, фіранках тканих і коронкових, сторах, диванах, стелівках (Б., 1905, рекл.)// порівн. пол. wyprawa - 1) похід, 2) вичинка (шкіри).

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ВИПРОВАДЖУВАТИСЯ →← ВИПОСАЖИТИ

Смотреть что такое ВИПРАВА в других словарях:

ВИПРАВА

ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у текс... смотреть

ВИПРАВА

ВИ́ПРА́ВА, и, ж.1. Відправлення, вирядження кого-небудь кудись.Прийшла моя виправа До краю іншого (М. Зеров);– Геть мені з очей, бо матимеш таку виправ... смотреть

ВИПРАВА

-и, ж., заст. 1) Те саме, що виправлення. 2) Відправлення, вирядження кого-небудь кудись. || Похід. 3) рідко. Те саме, що загін. 4) Посаг.

ВИПРАВА

Випра́ва:— виряджання, відправлення [43]— майно, яке дістають дівчата при виході заміж; білизна, одяг, посуд тощо [V]— шлюбна виправа: придане (одяг, б... смотреть

ВИПРАВА

-и, ж. , заст. 1》 Те саме, що виправлення.2》 Відправлення, вирядження кого-небудь кудись.|| Похід.3》 рідко. Те саме, що загін.4》 Посаг.

ВИПРАВА

імен. жін. роду

ВИПРАВА

ви́пра́ва іменник жіночого роду рідко

T: 143