УРОЇТИ

Урої́ти. Вигадати, уявити собі щось, створити у мріях. Ніхто не може сказати, що таки просто засяде по правій Бога-Отця. Треба б вже занадто зухвалого чоловіка, щоб посьмів собі уроїти, що так таки справді буде (Б., 1895, 12, 1); - Ти, Ірино, уважай, не дуже вдавай ся з тим Білецким, особливо, як де перед людьми. Бо нащо? По першім, то тобі може пошкодити, а по другім, хлопець ще може собі щось уроїти, а з того лишень неприємности бувають (Галіп, 83); - Ти, може, був перший мужчина, з ким вона стрітила ся близше і тому, цілком природно, звернула деяку пайку своїх любовних бажань на тебе. Ти за те звалив собі уроїти, що вона всю себе готова віддати тобі! (Галіп, 103)// пол. uroić sobie (coś) - вигадати, намріяти собі щось, uroiło mu się - йому здалося, намріялося, примарилося, urojenie - мрія, химера, примара; нім. der Schwarm - рій, ausschwärmen - роїтися (про бджіл), schwärmen - кружляти, schwirren - роїтися, кружляти (про думки тощо), schwärmenrisch - мрійливий.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

УРОЧИСТОСТІ →← УРОЄНИЙ

Смотреть что такое УРОЇТИ в других словарях:

УРОЇТИ

УРО́ЇТИ див. вро́їти.

УРОЇТИ

див. вроїти.

УРОЇТИ

уроїти надумати, вимріяти (ст)◊ уроїти в голову уявити, вигадати (ср, ст)

УРОЇТИ

уро́їти дієслово доконаного виду

УРОЇТИ

див. вроїти.

T: 146