ВИМІВКА

Вимі́вка. Вимовляння, докоряння. Щоби не стратити й одного острого слова з упреків жіночих, не відповідав звичайно Ярема нічо, а записував тільки все якнайстараннійше. Та диво, вимівки Оксанині ставали що раз, то коротші (Б., 1895, 8, 2)// пол. wymawiać - 1) вимовляти, 2) докоряти; пол. wumówka- 1) відмовка, викрут, 2) закид, докір.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ВИМІНА →← ВИЛЬОСУВАТИ

Смотреть что такое ВИМІВКА в других словарях:

ВИМІВКА

Вимі́вка:— викрут, вигадка [XIX] На російській границі поставлено військовий кордон під тою вимівкою, буцімто з Росії може зайти до краю холера, та фак... смотреть

ВИМІВКА

Болить голівка, добра вимівка.Докоряють звичайно учителі дітям, за неприсутність у школі.Найліпша вимівка, всьому винна дівка.Винен хтось, але не я.

ВИМІВКА

-и, ж. 1) діал. Вимова. 2) зах. Мова про щось.

ВИМІВКА

вимі́вка (вимо́вка) виправдання (ст): І де ж то ти, дитино, так довго валанцяла? Ну та, певно, ти все маєш якусь вимівку, ти все думаєш, шо вже всі розуми поїла (Авторка)♦ на́йде вимі́вку як миш ді́рку → "миш"... смотреть

ВИМІВКА

-и, ж. 1》 діал. Вимова.2》 зах. Мова про щось.

ВИМІВКА

оправдання

T: 110