ВИЗИЧУВАТИ

Ви́зичити, визи́чувати. Позичити. Ще нім прийшло до виплачуваня паїв та чиншу, ухвалено визичити 800 К (Канюк, 1906, 37); Маруся Сімович була в мене і оповідала, що в Берліні є закордонні українки, що мають українські строї і могли б їх визичити на показ. Я на це не спускаюся, але посилаю картки, після чого можна би поорієнтуватирежисера фільму (Коб., Слова..., 291)// порівн. пол. pożyczyć, pożyczać - 1) позичити, дати в борг, 2) позичити, взяти в борг; wypożyczyć, wypożyczać - те саме.