РОЗПУК
Розпу́к. Назва дії за знач. розпукати - розтріскуватися.● Сміятися до розпуку - [сміятися] - аж за живіт братися, дуже сміятися. “Комар” ч. ч. 7 і 8 (по конфіскаті) з дня 19 цьвітня визначає ся гарними ілюстрациями і веселим гумором. Хто хоче сьміятися до розпуку, най запренумерує собі сю одиноку у нас гумористичну часопись (Б., 1902, рекл.)
// порівн. пол. śmiać się do rozpuku - аж за животи братися від сміху, rozpękać - 1) тріскати, розтріскуватися, 2) розпускатися (про бруньки, пуп’янки).
Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»
РОЗПУСКАЛЬНИЙ →← РОЗПРЯГАТИСЯ