РАДНИЙ

Ра́дний, ім. Депутат, який має повноваження в сільській або повітовій громаді. Де є 100-300 громадян, що мають право голосованя, там до Ради громадскої вибирає ся 12 радних, а де є 301-600 таких громадян, там 18 радних, а де є 601-1000 таких громадян, там 24 радних, а де є більше ніж 1000 таких громадян, там вибирає ся 30 радних (См.-Стоцький, Громада, 4-5); Велике число громадских радних в Вижници зложило свої мандати, а то з тої причини, що наслідком вибору нового бурмістра годі було прийти до згоди між обома ворожими собі таборами. Демісію подано до відомаурядуючому бурмістрови (Б., 1907, 66, 3); Друге засіданє скликає вже політична власть повітова, котра на всіх радних, що не явили ся на засіданю без достаточної причини, накладає грошеву кару до висоти 200 кор (Б., 1909, 42, 1)// пол. radny -1) депутат, 2) член ради (управи), 3) іст. член магістрату.