Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»
ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАД... смотреть
ПОДОСТА́ТКОМ, присл., діал.1. Стільки, скільки треба; не бракує; удосталь.Грошей було [у братів] подостатком під руками (І. Франко);Всього добра мала [... смотреть
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 245.... смотреть
присл., діал. Удосталь.
Подоста́тком, присл.
подоста́тком прислівник незмінювана словникова одиниця діал.
див. багато
присл. , діал. Удосталь.