ПОДОСТАТКОМ

Подоста́тком, присл. Вдосталь, доволі. Нема подостатком ні поля, ні ліса, ні пасовиска (Товариш, 1908, 138); Стручкові можуть лиш тогди зовсім розвинути ся, як мають в земли подостатком вапна. Проте на убогих в вапно землях треба додати вапна або мерґлю, заки будемо управляти стручкові ростини (Товариш, 1908, 239)// пол. mieć pod dostatkiem - мати вдосталь, доволі.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ПОДОСТАТОК →← ПОДОЛАТИ

Смотреть что такое ПОДОСТАТКОМ в других словарях:

ПОДОСТАТКОМ

ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАД... смотреть

ПОДОСТАТКОМ

ПОДОСТА́ТКОМ, присл., діал.1. Стільки, скільки треба; не бракує; удосталь.Грошей було [у братів] подостатком під руками (І. Франко);Всього добра мала [... смотреть

ПОДОСТАТКОМ

Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 245.... смотреть

ПОДОСТАТКОМ

присл., діал. Удосталь.

ПОДОСТАТКОМ

Подоста́тком, присл.

ПОДОСТАТКОМ

подоста́тком прислівник незмінювана словникова одиниця діал.

ПОДОСТАТКОМ

див. багато

ПОДОСТАТКОМ

присл. , діал. Удосталь.

T: 195