ПИНЯВО

Пи́няво. Повільно. Літа плили поволи, пиняво, - але таки минали, як все минає на сьвіті (Б., 1899, 35, 1); І так сказати б, якраз сим тром неділям треба завдячити, що парлямент, лишаючи за собою якісь закони, може майже із вдоволенєм глянути на свою працю, бо взагалі кажучи, сеїкаденциїпрацьовано пиняво (Б., 1907, 7, 1); Його ноги ніби постарілися, все ніби одно місце топтали... Пиняво йшлося йому сьогодні (Коб., Земля, 422); Саме вчора закінчила я ту автобіографію, котра так мені ішла з-під пера пиняво, що думала-м, що не закінчу її вже (Коб., Слова..., 294); За “Карби", за час вакацій (липень - серпень), поприходило досить багатенько таки гроший. Але ж, замісць них, ми від вакаційного адміністратора нашого видавництва, д. Антона Крушельницького, дістали тільки касовий зшиток і поважну купу книжок, здебільша, його таки новель, що й так розходилися дуже пиняво (Сімович, 1938, 58)// укр. діал. пиняво - повільно, спроквола.