ОРУДУВАТИ

Ору́дувати. Розпоряджатися, використовувати. Рада громадска наглядає, чи двірник з присяжними добре орудують маєтком громадским (См.-Стоцький, Громада, 26); Членом каси може бути кождий повнолітний чоловік або і жінка, як вони мають щось свого, чи господарство, поле, хату чи що иньшого, і тим орудують після своєї волі (то значить не мають над собою опікуна ані куратора) (См.-Стоцький, Порадник, 6); Орудуючи чужим грошем в касі, треба якнайбільше про се дбати, аби він був безпечний і добре ужитий (См.-Стоцький, Порадник, 35); Стоваришенє орудує чужими грішми, тому знай: на чуже треба ліпше уважати, як на своє (Канюк, 1906, 32)// порівн. укр. орудувати - розм. користуватися, володіти, послуговуватися чим-небудь (СУМ, V, 750); рос. орудовать (владеть) - вправно діяти, розпоряджатися чим-небудь.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ОСІБНИЙ →← ОРУДУВАНЄ

Смотреть что такое ОРУДУВАТИ в других словарях:

ОРУДУВАТИ

ДІ́ЯТИ як (виявляти свою діяльність певним чином), РОБИ́ТИ що, ЧИНИ́ТИ що, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ) що, ПРАКТИКУВА́ТИ що, МОТО́РИТИ як, що, розм., ПОСТУПА́Т... смотреть

ОРУДУВАТИ

ОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.1. чим. Вправно діяти.Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками, як стільчик хит... смотреть

ОРУДУВАТИ

-ую, -уєш, недок., розм. 1) чим. Вправно діяти. || Користуватися, володіти, послуговуватися чим-небудь. || над чим, з чим, біля чого і без додатка. Ви... смотреть

ОРУДУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , розм. 1》 чим. Вправно діяти.|| Користуватися, володіти, послуговуватися чим-небудь.|| над чим, з чим, біля чого і без додатка.... смотреть

ОРУДУВАТИ

разг. 1) (чим) орудовать (чем); обращаться (с чем) (пользоваться); книжн. вершить; разг. воротить, ворочать (распоряжаться чем-н.); (быть верховодом, заправилой) верховодить, заправлять орудувати справами — орудовать [вершить, воротить, ворочать] делами він уміє орудувати інструментом — он умеет обращаться с инструментом 2) (без доп.) орудовать, действовать... смотреть

ОРУДУВАТИ

(ким/чим)дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: орудувавши, орудуючиорудоватьДеепричастная форма: орудовав, орудуя

ОРУДУВАТИ

【未】1) 使用, 运用; 引用Він уміє орудувати інструментом 他会使用工具2) 管理; 主持Орудувати справами 主持事物3) (在坏方面的) 活动

ОРУДУВАТИ

розм.to handle, to boss, to manage, to administer; (без додатка) to be very activeвін там всім орудує — he bosses the whole show

ОРУДУВАТИ

(вправно) діяти, маніпулювати; (знаряддям) користуватися, володіти, послуговуватися; (чим) розпоряджатися ; (ким) КЕРУВАТИ.

ОРУДУВАТИ

див. господарювати; діяти; керувати; працювати

ОРУДУВАТИ

Ору́дувати, -дую, -дуєш ким, чим

ОРУДУВАТИ

ору́дувати дієслово недоконаного виду розм.

ОРУДУВАТИ

действовать

T: 109