Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»
БІ́ГТИ (швидко пересуватися на ногах), ЛЕТІ́ТИ підсил., МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., НЕСТИ́СЯ підсил., ГНА́ТИ підсил. розм., ГНА́ТИСЯ підсил. розм... смотреть
МОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. що. Навивати, накручувати що-небудь на щось.Понурий отаман під дубом сидить І уси на палець мотає (Л. Боровиковський);– По... смотреть
вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всю) ду́шу з кого і без додатка. 1. Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним. Чи знав же він, що хлопець стане йому карою, невблаганним слідчим, який нічому не вірить, про все допитується, кожну дрібницю хоче з’ясувати і вимотує душу щоденно, щохвилинно? (І. Микитенко); Малий Захарко не сьогодні-завтра теж умре, а поки що вимотує всю душу отак-о своїм вищанням! (Грицько Григоренко); Все пережите знову і знову оживало, перед нею проходили тривожні дні, ятрили ще не загоєні рани, вимотували душу (М. Томчаній); Отак мені з півроку мотали душу — дай і дай (О. Ковінька); Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів — самі “конки” душу витягнуть!.. (Леся Українка). 2. тільки витяга́ти / ви́тягти ду́шу. Згубити, умертвити. — То ж коли він (Морозенко) вас в селі недалеко від домівки застукає, а як — не доведи Боже! — де в голому полі аб вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всі) кишки́ з кого і без додатка. Мучити, знесилювати кого-небудь чимсь. — Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (З. Тулуб); Після Хоми почали й інші майстри ставити йому запитання, але цехмістер зупинив їх.— Та чого ви, панове, з нього кишки тягнете? Німець не витримає: це не наш брат, жилуватий козак (З. Тулуб); Христя слухала матір, а сама думала: от і піймайся такому в невістки,— усі з тебе кишки вимотає .. буде гризти, поки загризе (Панас Мирний). повимо́тувати кишки́ (про багатьох або тривалий час). Фінк обіцяв повимотувати кишки, повідбивати печінки й селезінки, якщо пропаде хоч сантиметр турецької ганчірки (П. Загребельний); — Ну й мороки було з вами, бісові татарюги! Всі кишки мені повимотували (З. Тулуб). мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти (собі́) на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольс плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Рибак); Майже всі вони були байськими боржниками, залежали від нього, а бай хитро плів навколо них свою павутину (О. Донченко); Та обоє вони не знали й не відали, як уже почав снувати своє чорне павутиння Матюша Жигай (А. Шиян). мота́ти павути́ну. Глитай павутину мотав, та сам від того сконав (Укр.. присл..). заво́дити павути́ну. Він .. знав кожного вдачу, душу й заводив свою .. павутину на цілу околицю (І. Нечуй-Левицький).... смотреть
1. навивати, навити, понавивати, завивати, завинути, позавивати, звивати, звинути, позвивати, обвивати, обвинути, пообвивати, перевивати, перевинути, п... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1) перех. Навивати, накручувати що-небудь на щось. 2) чим, неперех., розм., рідко. Кивати, хитати (головою). || Махати рукою тощо. 3... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1》 перех. Навивати, накручувати що-небудь на щось.2》 чим, неперех. , розм. , рідко. Кивати, хитати (головою).|| Махати рукою тощ... смотреть
I док. мотнути(махати) to shakeII1) (накручувати) to reel, to windмотайте собі на вуса — put it in your pipe and smoke it2) (марнотратити) to squander,... смотреть
несов. - мотати, сов. - мотнути 1) (только несов. - что) мотать 2) (чем - из стороны в сторону) мотать, мотнуть 3) (только сов.; кинуться, броситься) разг. мотнуть, метнуться 4) (растрачивать) разг. мотать... смотреть
【未】1) 卷, 绕, 缠2) 摇, 摆Мотатиголовою 摇头
навивати, накручувати, намотувати, об-, роз-; (головою) хитати, кивати; (хвостом) махати; (майно) ЗАП. тринькати, МАРНОТРАТИТИ.
мотати накручувати, мотати (ст)◊ мотати ґо́сьця → "ґосьць" ◊ мотати кобі́ту → "кобіта"
див. іти; їсти; марнотратити
-аю, -аєш 1. motać, nawijać, zwijać 2. trwonić, marnotrawić
(мотаючи обвивати щось) намотувати, накручувати, навивати.
Мантачыцьматляць
Мота́ти, -та́ю, -та́єш, -та́є
мота́ти дієслово недоконаного виду
техн. вить (сматывать), мотать
мота́ть, сма́тывать в клубо́к
мантачыцьматляць
мантачыць матляць
мота́ться, крути́ться вокру́г чего́-ли́бо
мучити