МИШКУВАТИ

Мишкувати. Шукати поживи, зиску, крутити, хитрувати. Кождий мишкує, щоби лише де дешевше купити, а дорого спродати, а на тім мишкованю часто зле виходить і шкодить справі загальній (Б., 1896, 76, 2)// пол. myszkować - 1) шукати, вишукувати, нишпорити, видивлятися, 2) шукати, порпатися; порівн. нім. mausen - 1) ловити мишей, крастися, підкрадатися, 3) вкрасти, поцупити, потягнути.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

МНІНЄ →← МИШКОВАНЄ

Смотреть что такое МИШКУВАТИ в других словарях:

МИШКУВАТИ

СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ... смотреть

МИШКУВАТИ

МИШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш і МИ́ШКАТИ, аю, аєш, недок., діал.1. Полювати на мишей.Щось порпали [Ґава та Елькуна] в землі, микали між травами, стукали паличк... смотреть

МИШКУВАТИ

-ую, -уєш і мишкати, -аю, -аєш, недок., діал. 1) Полювати на мишей. 2) перен. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь.

МИШКУВАТИ

мишкува́ти хитрувати, викручуватися (ст): Одним словом – був гімназійним професором більшого формату з покликання. Не любив учнів, які хитро-мудро “мишкували”, щоб лише “перешварцуватися” з кляси до кляси (Домбровський)... смотреть

МИШКУВАТИ

-ую, -уєш і мишкати, -аю, -аєш, недок. , діал. 1》 Полювати на мишей.2》 перен. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь.

МИШКУВАТИ

Слідкувати пильно, на сторожі бути, чатувати [V]— чатувати, рознюхувати [XII]

МИШКУВАТИ

мишкува́ти дієслово недоконаного виду діал.

T: 116