ЛЕГКОДУШНИЙ

Легкодушний. Легковажний. Він уже зрозумів, що сі хлопці, що вели безжурне, легкодушне, майже бурлацке житє, бажали добра для того просторікого, безпомічного народу (Галіп, 72); Подорож у ті часи відбувалась возом, треба було їхати цілу довгу днину, попасати, бути виставленим на всякі евентуальні немилі перепони, епізоди. Але ми були молоді, і молодість тішить ся всім, буває на все радо приготована і чудово легкодушна (Коб., Автобіографія, 17)// пол. lekkoduch - вітрогон, легковажний, lekkoduchostwo - легковажність.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ЛЕДІВНЯ →← ЛЕГКОВАЖИТИ

Смотреть что такое ЛЕГКОДУШНИЙ в других словарях:

ЛЕГКОДУШНИЙ

ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИ... смотреть

ЛЕГКОДУШНИЙ

ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, а, е.Те саме, що легкова́жний.На гладкому низькому чолі ніяка поважніша думка не лишила сліду, а на устах грав легкодушний усміх (І. Фран... смотреть

ЛЕГКОДУШНИЙ

[łehkodusznyj]прикм.lekkoduszny

ЛЕГКОДУШНИЙ

-а, -е. Те саме, що легковажний.

ЛЕГКОДУШНИЙ

ад'єктив

ЛЕГКОДУШНИЙ

1) малодушный 2) (несерьёзный) легкомысленный 3) беспечный, беззаботный

ЛЕГКОДУШНИЙ

-а, -е.Те саме, що легковажний.

ЛЕГКОДУШНИЙ

легкоду́шний прикметник

T: 172