КОНЕЧНІСТЬ

Коне́чність. Нагальна, пекуча потреба, необхідність. Доказавши своїми цікавими виводами конечність орґанізациї україньского сьвященства, закінчив бесідник зазивом вибрати тим часом комітет з п’яти мужів для переведеня наміреної організації (Звідомл., 1914, 50); З уваги на дуже сумне просьвітне і економічне положене нашого народу україньско-руске сьвященство, узнаючи солідарне співділанє усіх інтеліґентних верств прямо категоричною конечностию, заявляє ся зосібна рішучо за дружним співділанєм з україньским учительством (Звідомл., 1914, 53)// пол. konieczność - нагальна, пекуча потреба, необхідність.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

КОНЕЧНИЙ →← КОНДОЛЮВАТИ

Смотреть что такое КОНЕЧНІСТЬ в других словарях:

КОНЕЧНІСТЬ

КОНЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж., заст.Крайня потреба, необхідність.Важкі обставини життя, конечність заробітку спонукували мене кидатися на різні поля (І. Франк... смотреть

КОНЕЧНІСТЬ

І собака плисти навчиться, як вода вухами наллється.Конечність всего навчить.Навчить біда попити, як нема чого вхопитись.Біда примушує промишляти, тим ... смотреть

КОНЕЧНІСТЬ

Неухильне виникнення одного стану явищ з другого; те, чого не можна уникнути, що не може бути ін., ніж є, що повинно настати.

КОНЕЧНІСТЬ

-ності, ж. Крайня потреба, необхідність.

КОНЕЧНІСТЬ

Коне́чність:— крайня потреба, необхідність [48]— необхідність [54]

КОНЕЧНІСТЬ

імен. жін. родуконечность

КОНЕЧНІСТЬ

коне́чність іменник жіночого роду крайня потреба, необхідність

КОНЕЧНІСТЬ

Коне́чність, -ности, -ності, -ністю

КОНЕЧНІСТЬ

-ності, ж. Крайня потреба, необхідність.

КОНЕЧНІСТЬ

უკიდურესობა

T: 128