ЗРЕВОЛЬТУВАТИ

Зревольтува́ти. Сколихнути, збунтувати. Коли описую в “Землі" братовбивство, що як той грім спало на нещасних родичів і зревольтувало село, що донині ніхто докладно розв'язати не годен, виходить - воно “неправда”, бо занадто вже несподівано наспіло! А, власне, та страшна несподіванка становить трагедію, та несподіванка потягнула за собою кривавий біль і безіменне горе (Коб., Слово..., 283)// пол. zrewoltować - сколихнути, збунтувати, rewolta - бунт.