Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»
ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ... смотреть
ЗНАМЕНИТИЙ – ЗНАМЕННИЙЗнаменитий. Славетний, популярний; надзвичайний. Я ж не така знаменита, як Байрон та інші боги літератури (Леся Українка); Сам Як... смотреть
-а, -е. 1) Який має широку славу, популярність; славнозвісний. || чим, рідко. Який чим-небудь добре відомий. 2) розм. Дуже добрий, надзвичайний, чудов... смотреть
знамени́тий[знамеинитией]м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
[znamenytyj]прикм.wspaniały, znakomity, wybitny, znamienity, sławny
-а, -е.1》 Який має широку славу, популярність; славнозвісний.|| чим, рідко. Який чим-небудь добре відомий.2》 розм. Дуже добрий, надзвичайний, чудов... смотреть
ад'єктивякий має широку славу, популярнiсть; славнозвiснийзнаменитый¤ знаменита людина -- знаменитый человек
знаний, славетний, славнозвісний, уславляний, знакомитий; (концерт) чудовий, надзвичайний, БЛИСКУЧИЙ, неповторний.
Celebrated, famous, distinguished, illustrious; (видатний) outstanding, eminent
1) знаменитый 2) (необыкновенный, превосходный) разг. замечательный, отменный, разг. знаменитый, знатный
знамени́тий дуже добрий; найкращий, неперевершений (м, ср, ст)◊ знамени́та господи́ня → "господиня"
Славетний, славний, уславлений, визначний, великий
див. видатний
Berømt, beryktet, velkjent, verdensberømt
Berömd, beryktad, välkänd, världsberömd
Выдатныславуты
{знамеини́тией} м. (на) -тому/-тім, мн. -ті.
Berømt, verdensberømt
Illustre
znakomity, świetny; wybitny
знамени́тий прикметник
ცნობილი, სახელგანთქმული
выдатныславуты
выдатны славуты