Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до злучити. 2) у знач. прикм. Який злучився, з'єднався докупи.
[złuczenyj]прикм.złączony
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до злучити.2》 у знач. прикм. Який злучився, з'єднався докупи.
ад'єктивсоединенный
злу́чений дієприкметник