СУДЕЦЬ

Суде́ць. Той, хто судить, - висловлює свою думку, оцінку, міркування щодо чогось. Воно мені таки здає ся, що то якось не личить бути судцем своєї власної справи (Б., 1895, 10, 2)// див. суд, осуд.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

СУМА_СУМЕННА →← СУД

Смотреть что такое СУДЕЦЬ в других словарях:

СУДЕЦЬ

СУДЕ́ЦЬ, дця́, ч., рідко.Те саме, що суддя́ 1, 3.Я .. не беруся бути чиїмсь судцем в отаких-о [сердечних] справах (А. Кримський).△ (1) Мирови́й суде́ць... смотреть

СУДЕЦЬ

-дця, ч., рідко. Те саме, що суддя 1), 3).

СУДЕЦЬ

імен. чол. роду

СУДЕЦЬ

-дця, ч. , рідко.Те саме, що суддя 1), 3).

СУДЕЦЬ

Суде́ць, -дця́, -дце́ві; су́дці, -дців

СУДЕЦЬ

суде́ць іменник чоловічого роду, істота суддя рідко

СУДЕЦЬ

судець, -дця

T: 96