ПОВНОВЛАСТНИК

Повновла́стник. Повноважний представник, уповноважений. Япаньске правительство в Вашінґтоні одержало урядову вість, що між повновластниками Япану і Хіни прийшло вже до порозуміня (Б., 1895, 15, 3); Дальше позволяє новий закон в §§ 85-до 90. властителям бувших обшарів двірских виконувати на своїй сполученій території дідичівскій через своїх власник урядників і повновластників поліцию дорогову, полеву, огневу, будівничу і місцеву (Товариш, 1908, 293).

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ПОВНОВЛАСТЬ →← ПОВНЕНЄ

T: 157