ОКУЛЬБАЧИТИ

Окульба́чити, перен. Осідлати, ретельно взятися до чогось. А хто по тих товариствах працює? Звичайно лиш кілька людий, а решта придивляє ся собі здалека та “критикує”. Особливо молодіжяк окульбачить свого “критичного ” коника, то так на нім вибрикує, [...] а скажи написати такому простенький лист до якої читальні, зробити се або то, то єго нема (Б., 1895, 79, 1)// порівн. пол. okulbaczyć-осідлати, okulbaczenie - 1) сідлання, 2) кульбака - сідло з високою лукою.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ОЛІЙ →← ОКТРОЙОВАНИЙ

Смотреть что такое ОКУЛЬБАЧИТИ в других словарях:

ОКУЛЬБАЧИТИ

ОКУЛЬБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, рідко.Те саме, що осідла́ти.[Хорунжий:] Гей, ви, браві юнаки, Усі жваві козаки, .. Зміїв-коней окульбачим, Полювать ... смотреть

ОКУЛЬБАЧИТИ

СІДЛА́ТИ (коня), КУЛЬБА́ЧИТИ заст. — Док.: засідла́ти, осідла́ти, окульба́чити. По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні ... смотреть

ОКУЛЬБАЧИТИ

-чу, -чиш, док., окульбачувати, -ую, -уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що осідлати.

ОКУЛЬБАЧИТИ

[okul'baczyty]дієсл.okulbaczyć

ОКУЛЬБАЧИТИ

-чу, -чиш, док. , окульбачувати, -ую, -уєш, недок. , перех. , рідко.Те саме, що осідлати.

ОКУЛЬБАЧИТИ

Окульба́чити:— осідлати [10]

ОКУЛЬБАЧИТИ

окульба́чити дієслово доконаного виду осідлати рідко

T: 119