ОКРУЖНИК

Окру́жник. Циркуляр. З Петербурга доносять, що головна управа по ділам печати розіслала до газет, підозріних о лібералізм, окружник (Б., 1895, 10, 3)// порівн. пол. okrężny - 1) кільцевий, 2) обіжний, пересувний, okólnik - циркуляр, pismo okólne (okrężne) - циркуляр.

Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»

ОКРУТНИЙ →← ОКРУЖЕНЄ

Смотреть что такое ОКРУЖНИК в других словарях:

ОКРУЖНИК

Окру́жник:— циркуляр, обіжник [46-1;46-2]

T: 127