ОКРУЖНИК
Окру́жник. Циркуляр. З Петербурга доносять, що головна управа по ділам печати розіслала до газет, підозріних о лібералізм, окружник (Б., 1895, 10, 3)// порівн. пол. okrężny - 1) кільцевий, 2) обіжний, пересувний, okólnik - циркуляр, pismo okólne (okrężne) - циркуляр.
Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»
ОКРУТНИЙ →← ОКРУЖЕНЄ