НАЙМЛЕНИЙ

Наймле́ний. Дієприкм. від [*наймити]. Пані добродійка мусіла згодити ся на мешканє в наймленій хаті (Галіп, 5)// пол. najmować -1) наймати, 2) наймати житло, najmować pokój - наймати кімнату.