Смотреть больше слов в «Українській літературній мові на Буковині»
КЕРМА́НИЧ, а, ч.1. Той, хто править кермом; стерновий.Журливо мій керманич Керує байдаком (П. Грабовський);[Гелен:] Мойра так врядила, щоб був і світ, ... смотреть
ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою ... смотреть
імен. чол. роду, жив.збірн. імен.. екон.вождь
-а, ч. 1) Той, хто править кермом; стерновий. || Тракторист, водій автомашини тощо. 2) Те саме, що вождь 2).
-а, ч. 1》 Той, хто править кермом; стерновий.|| Тракторист, водій автомашини тощо.2》 Те саме, що вождь 2).
стерновий, стерничий, кермовий, п! ШТУРМАН; П. провідник, ВАТАЖОК, водій, проводир; ім. КЕРМО, стерно, кормило, правило, штурвал, д. керма, демено.
Керманич (21, 383) – “провідник дараби”; [ІЦ-2006]
див. керівник
【阳】 舵手, 操舵员
Керма́нич, -ча, -чеві; -ничі, -чів
Leader; steersman, helmsman
керма́нич іменник чоловічого роду, істота
-а m 1. sternik 2. przywódca
Правадыр
Bådfører
ბელადი, წინამძღვარი; მესაჭე
техн. рулевой, штурман
рулевой; кормчий
керманич, -а
правадыр
правадыр